«І ми стояли на пероні»

Ти закривала томно очі,
я поцілунками вкрив плечі
Тебе – прошепчеш – дуже хочу
Нам заважали люди, речі

А ми стояли на пероні
Вдаль плив потік чумного люду
Я цілував твої долоні
І шепотів – ще все в нас буде…

Іще якихось п’ять хвилин
І загуркочуть вдаль колеса
А ми на кінчику тут леза
З людських байдужих, сірих спин
© Микола Карпець (М.К.)
*22.05.17* ID: №734583